Вибори до білоруського парламенту не були цілком вільними і демократичними. Такий висновок оприлюднила голова спостережної місії Бюро Демократичних Інститутів та Прав людини при ОБСЄ на цих перегонах Анн-Марі Лізен. Вона сказала дипломатично: голоси рахували погано або незадовільно у половині випадків. Третина спостерігачів не могли повноцінно виконувати свою роботу, ще більше не були допущені до процесу підрахунку. Білоруси обирали національні збори майже тиждень. Результат прогнозований. До парламенту не потрапив жоден опонент президента Олександра Лукашенка.
Жодного місця в парламенті Білорусі не змогла отримати місцева опозиція. За результатами попередніх підрахунків, всі сто десять крісел нижньої палати посідають провладні сили. Явка в середньому в країні не перевищила сімдесят п'ять відсотків. Результатами перегонів незадоволені спостерігачі від ОБСЄ. На спеціальній прес-конференції, яку в понеділок дала голова місії Анна-Марі Лізін, йшлося про загальний незадовільний рівень виборчого процесу.
Анна-Марі Лізін, голова місії спостерігачів від ОБСЄ: "Безумовно, певний поступ порівняно з попередніми виборами є. Однак, у цілому, виборчий процес в країні не відповідав стандартам ОБСЄ, які ми висуваємо до всіх демократичних перегонів".
Білоруська опозиція з самого початку перегонів заявляла: вибори не будуть демократичними. Сама їхня структура - а саме те, що вибори розтягнули аж на шість днів - сприяла фальсифікаціям.
Натомість у білоруському ЦВК заявляють: жодних серйозних порушень не було. Якщо опозиціонери не потрапили до парламенту, отже, білоруси просто за них не проголосували.
На думку політичних експертів, ці парламентські перегони - спроба Олександра Лукашенка продемонструвати заходу свою готовність до демократичних змін. На користь білоруського президента мало зіграти запрошення спостерігачів від ОБСЄ та допуск до виборів опозиції. Причиною такого розвороту називають бажання одночасно полякати Москву та повернути прихильність ЄС.
Олександра Ткаченко, 5 канал
|
Контакт