Наступний тиждень протестів у Грузії. Він розпочався зі шпиталізації одразу кількох опозиціонерів, які  нібито отруїлися вином. Лідери противників влади кажуть, неякісний продукт підсунули прибічники влади. Вранці до місця зборів опозиції під’їхав джип навантажений алкогольними напоями. Вино роздавав підполковник міліції. Організатори мітингу запобігли «провокації», утім кілька десятків опозиціонерів таки потрапили до шпиталю з отруєнням.  Правоохоронці, представники влади заперечують будь-яку причетність до інциденту. Медики ж констатують переохолодження та похмільний синдром, а не отруєння. Так розпочинався  четвертий день протестів грузинської опозиції у Тбілісі – саме у річницю революції троянд (2003 р). Влада на мітинги реагує опосередковано. Каже демонстранти, працюють за розробленою схемою ворогів Грузії, а тому на жодні поступки  не йтиме. Напередодні президент Міхаїл Саакашвілі вперше відреагував на акції опозиції: «Ці сили  в останні роки президентства Шеварднадзе  повернулися у Грузію. Вони прагнули поводитися так само як і в Росії, – наголошує президент. – За Шеварднадзе ці сили почували  себе в Грузії вільно, однак після нашого приходу до влади, вони значно втратили свої позиції.  Ось саме через це  вони  останнім часом і почали  кампанії, з єдиною метою ослабити позиції президента Грузії та послабити державність».

Об’єднана опозиція вимагає проведення парламентських виборів навесні наступного року. Тоді як президент Саакашвілі пропонує перенести їх на осінь і провести разом з президентськими. Мітинги він назвав «пародією на революцію троянд». Але пародія досить масштабна.  Опозиція обіцяє не розходитися, поки її вимоги не виконають. У п’ятницю – 2 листопада центральна площа Тбілісі була заповнена вщент. Опозиція твердить, що зібрала 100 тисяч людей. Опозиційні сили звинувачують главу держави в узурпації влади. Тому вимагають ще й змінити законодавство, аби в ЦВК були представники опозиції. А ще - звільнити політв’язнів, які потрапили за грати за президентства Саакашвілі. Коли стало зрозуміло, що влада не йтиме на поступки почали лунати більш гострі гасла. Приміром, демонстранти вже вимагають і відставки президента Саакашвілі. Хоча у початкових планах об’єднаної опозиції про це навіть не йшлося. Мітинг до протестувальників підтримує підприємець Бадрі Патаркацішвілі, який критикує владу та надає фінансову допомогу опозиції.

На вихідних протестувальників значно поменшало. Вдень вдається назбирати лише кілька тисяч. Вночі біля будинку парламенту чатують кілька сотень представників  опозиції.

Не дочекавшись належної реакції з понеділка опозиція почала пікетувати держустанови. Кілька десятків людей мітингували поблизу головної будівлі МВС.  Дехто попрямував до будинку президента та спробував тимчасово перекрити центральні вулиці Тбілісі.

Пересічні громадяни, які беруть участь у акціях опозиції, пояснюють свою позицію так: За правління Саакашвілі життя не змінилося на краще. Певний прогрес є, однак він не достатній. Президент зловживає владою і часто забуває про народ.  Відтак ідеали та обіцянки революції троянд, які проголошували у 2003 році знехтувані самими лідерами.

Однак одразу постає питання, а чи достатньо часу в Саакашвілі було для  здійснення всіх необхідних реформ, суттєвого підвищення рівня життя та зміцнення економіки? Якою б демократичною держава не була, для підняття на наступний рівень потрібен певний час, якого у Грузії достатньо не було, - кажуть аналітики.  Відповідно дуже багато людей будуть не задоволені  діями влади, адже їхні сподівання не виправдалися. Для різкого економічного стрибка потрібно мати гарне підгрунт ’я. Наприклад, багату ресурсо-сировинна база, розбудований промисловий комплекс чи принаймні, мати стратегію для швидкого економічного стрибка. У Грузії нині жодного з цих пунктів немає, зміни відбувають повільно. Відтак в усіх негараздах обвинувачують президента Саакашвілі. Виникає питання, якщо усунути від влади Саакашвілі та його команду, то хто зможе утримувати об’єднаною країну. Попри досить велику кількість опозиції та незадоволених главі державі й досі вдається контролювати усі сфери держави і захищати її від іноземних загроз. Чому мало  хто пригадує транспортну блокаду Грузії з боку Росії? Навіть тоді, під тиском сильного сусіда курс Грузії  залишився не змінним. Чи заборона експорту грузинських вин? Це лише невеликий перелік випробувань для лідерів «революції троянд», які їм доводиться долати періодично.

Опозиційні партії хоча й об’єдналися, конкретної програми дій не мають. Більше того у них не має явного лідера, який би міг стати рушійною силою тиску на президента. Одним з претендентів  на таке амплуа був колишній соратник Саакашвілі, колишній міністр оборони Грузії – Іраклій Окруашвілі. Він наважився публічно розкритикувати дії глави держави. А той не забарився з реакцією. Правоохоронці заарештували Окруашвілі за хабарництво, здирництво та нехтуванням службовими становищем. Саме арешт колишнього міністра спровокував нову хвилю протестів опозиції. Однак  за ґратами Окруашвілі  частково визнав обвинувачення, а критику на адресу Саакашвілі назвав безпідставною. Більше того, після виходу з-за ґрат вирішив залишити політику. Опозиція втратила одного зі своїх лідерів.

Перед головним днем опозиції Окруашвілі залишив країну. Прокуратура каже, він нібито поїхав лікуватися до Німеччини. Натомість, адвокат екс-міністра запевняє, це влада змусила Окруашвілі залишити країну, погрожуючи новим арештом.

Відтак для грузинської влади нове випробуванням. Цього разу підніжку ставлять самі грузини. У революції троянд, яка мала стати початком нового демократичного та достатнього життя, ще один бар’єр. На скільки успішного його перестрибнуть залежить від обдуманості дій як влади, так і опозиції. Рятівною паличкою кризи може стати діалог та певні поступки опозиції з боку влади. Хоча уряд вже заявив, що на ультиматуми не зважатиме. Саакашвілі ж готовий обговорювати лише  поправки до виборчого законодавства.

Фото - Александр Імедашвілі