Співдружність незалежних держав уже давно стала непривабливою для багатьох країн. На численних саммітах лише те і робили, що проголошували промовисті політичні цілі – ідейно об’єднати країни колишнього Радянського Союзу. Але далі віз не рухався. За п’ятнадцять років існування протиріччя між державами-учасницями лише посилилися, митний союз не створений, не має режимів вільної торгівлі і вільного пересування, що неодноразово ставили за мету СНД. Для глав держав СНД стала морокою – вийти зі співдружності нібито і незручно, але залишатися у безперспективній організації теж не хотілося. Організація потребувала потужного імпульсу для того, щоб зберегти повагу в регіоні та перетворитися з формального об’єднання на дієве. Самміт країн СНД у Душанбе став вирішальним. Країнам потрібно було не лише змінити безперспективний курс, але й знайти раціональне зерно, яке об’єднувало б країни та рухало їх уперед. І схоже шлях, яким рухатиметься співдружність далі, таки знайшли глави держав. Відтепер на перше місце виходить економічна співпраця. Саме це й прописано у новій Концепції розвитку Співдружності незалежних держав та Плані основних заходів щодо її реалізації, яку ухвалили на самміті у столиці Таджикистану. З ідеєю реформувати принципи взаємодії погодилася навіть Москва, яка постійно тягнула ковдру інтересів на себе. "Якщо в Європі країни ЄС постійно працювали спільно для єднання, то СНД створювалося для цивілізованого розлучення. Ось у цьому різниця, все решта теревені, – сказав російський президент Володимир Путін ще весною 2005. Саме тоді й виникла ідея шукати нові принципи роботи. Україна, яку на самміті замість президента, представляв міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, зайняла активну позицію. Київ пропонував звернути увагу на зростання ВВП, розширення транспортних коридорів, видобуток корисних копалин, транспортування енергоносіїв.
"Україна наполягала на економізації діяльності СНД. Вона не повина бути парасолькою для незрозумілих політичних інтересів. – пояснює Арсеній Яценюк. – Вона має стати зрозумілим економічним інструментом для стимулювання розвитку країн СНД."
Найголовніше досягнення самміту СНД – сторони таки усвідомили потрібно чітко розмежувати політичні та економічні питання співпраці. Лише у цьому випадку співдружність має право на життя. Про політичну інтеграцію, на кшталт європейської, наразі не може йти мови. Занадто різні шляхи розвитку обрали країни. Гуманітарна співпраця, на яку покладала надії Росії, не стала єднальним ядром. Приміром, культури України та Казахстану сильно відрізняються. У гуманітарній сфері країни співпрацюватимуть, але на перше місце це питання не вийде. Еліті СНД нині не відчувають потреби інтегруватися на наднаціональному рівні. Відтак єдиним елементом, цікавим для усіх країн стала економічна співпраця. СНД має стати сильною організацією, яка захищатиме внутрішні інтереси держав-учасниць та піклуватиметься про налагодження співпраці з іншими регіонами. Зокрема найбільшими центрами для втілення інтересів для СНД окрім Росії, є Європа, США та Китай.
Держави СНД прагнуть розширити ринки збуту свої продукції. Маючи співдружність, яка опікувалася б потоками товарів, капіталу та робочої сили, країни стають інвестиційно-привабливими.
Зокрема подискутували і про міграційну політику. Потоки людей, які пересуваються країнами у пошуках роботи, в СНД дуже відчутний. З’явилася ідея створити банк даних робочої сили в межах співдружності.
"Невпинне зростання економіки потребує робочих рук усюди і нам, країнам СНД, потрібно узаконити цих людей, – пояснює президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. – Домовитися кого і звідки брати, створити банк даних необхідної робочої сили в межах співдружності і узгодити цю політику між усіма країнами СНД".
Відтепер – лише конкретні завдання та конкретний план реалізації, які посилюватимуть перспективні напрямки спільної співпраці.
Однак, самміти СНД для глав держав це ще й нагода поспілкуватися. До відмови участі у самміті президента України Віктора Ющенка (Україну представляв міністр закордонних справ Арсенія Яценюк), усі учасники поставилися з розумінням. Жодного дорікання чи критики, яку так очікувала російська преса (навіть заздалегідь підготувала скандальні заголовки). Натомість міністри закордонних справ СНД, які зустрічалися у перший день самміту, про участь Яценюка у засіданні 11 президентів жартували: "Принаймні одному з наших вдалося вибитися у верхи!". Жарти, однак жодних образ, "підколи", але не надто болісні. Президент Грузії Міхаіл Саакашвілі, який лише очікував вдалого моменту, щоб гостро висловитися у бік Москви, залишився поза увагою. Утім з гордо піднятою головою по завершенню залишив самміт. А всі решта до святкового банкету. Президенту Таджикистану Емомалі Рахмону виповнилося 55 років. Самміт та обговорення подальшого розвитку співдружності перейшло у неформальну обстановку.
5tv.com.ua не несе відповідальності за розміщені авторські матеріали. Дозволяється вільне використання інформації сайту, але за умови гіперпосилання (URL) на http://5tv.com.ua