“Погодили будівництво МЗСівського будинку на розі БЖ і Десятинного провулку (там зараз паркан). Хоча будівництво в історичній зоні “Град Володимира” заборонено і взагалі вона знаходиться під охороною ЮНЕСКО. PS: Це там, де зараз паркан. Як щодо зборів в суботу 22 вересня на БЖ годині в 4 дня на акцію протесту?! Передай далі по контакт-листу”.
Це повідомлення в icq я отримала від 4 не знайомих між собою людей впродовж 1 години. Зазвичай, спам я навіть не читаю. Авторів його не люблю. На акції протесту давно не ходжу – після появи постійного наметового містечка проти Верховної Ради та Кабміну, строкатого натовпу поруч з парканом Секретаріату, демонстрації стали свого роду фарсом. Революція на граніті, Україна без Кучми, Майдан - без коментарів. Вони – частина історії, в якій у кожного своя роль. Але на БЖ в суботу я піду. Навіть не тому, що прикладів потворної забудови в Києві закрай – годі й згадувати Грушевського 9а, “праски” на бульварі Лесі Українки, зрештою, Воздвиженки -  “містечка з історією”. За проспектом, “саме на території Воздвиженки хрестився Булгаков”. Між тим, письменник не лише був хрещений, але й народився у Кожем’яках. Однак його будинок ганебно знесли. Під час зведення “містечка з історією”.
В Києві майже не існує історичного центру в прямому його розумінні. Немає жодної вулиці, якої в той чи інший час не торкнулася забудова – сталінський монументалізм, хрущовський мінімалізм, фінські-чеські проекти, сучасні багатоповерхівки. На прохання тбіліських або французьких друзів показати шматочок старого Києва складаю маршрут, схожий на калейдоскоп. Липські маєтки і прибуткові будинки Круглоуніверситетської, трішки Лютеранської. Рейтерська і Стрілецька, Ярославів Вал і Воровського, Пейзажна алея і трішки Подолу. Грузини відверто дивуються такій строкатості – історичний центр того ж Тбілісі – хоча б 19 століття. На останній даті вони презирливо кривляться розповідають старий анекдот про грузина, що показує приїжджим своє місто. Оця церква – 10 століття, а оця – 4-те, оця фортеця теж четверте, а міст вже після татаро-монголів звели – в 11 столітті. Оцей будинок – йому 300 років, у ньому споконвіку хліб печуть. А це – банкомат. Він теж 4 століття.
Тбілісі теж переживає будівельний бум, багатьом рішенням столичної влади там теж не дивуються. Мовляв, корупція у нас в крові. Однак історичний центр забудова обішла. І не тільки через мораторій зведення “будівель, що не вписуються в архітектурний ансамбль і є вищими за 3 поверхи”. Грузини жартують – міській владі мало грошей пропонували. І тут же виправляються – тбілісці так люблять своє місто, що навіть каналізацію в деякі старі будинки не проводять – вони від того можуть просто розвалитися. 
Однак до справи. Про новий будинок для співробітників головного вітчизняного відомства говорили давно. Але вперше відкрито – під час останнього представлення Бориса Тарасюка у ролі міністра закордонних справ Віктором Януковичем у серпні минулого року. Після зустрічі з прем’єром за закритими дверима – невластиво тепла зазвичай по-дипломатичному стриманому Тарасюку подяка прем’єру за турботу у вирішенні квартирного питання для співробітників МЗС. Журналісти сміються, дивуються й забувають – на часі питання про зовнішньополітичний курс, НАТО і ЄС.

Минає рік – і майже на розі Десятинного провулку і Пейзажної алеї з’являється паркан. Звичайний такий, дерев’яний зелений паркан. З милості столичний архітекторів, за ним невдовзі може з’явитися фундамент будинку для “квіту української дипломатії”. Майже на місці, де колись знаходилися княжі палати. Поруч з руїнами Десятинної церкви. За проектом Андрія Пашенька, це буде симпатичний чотирисекційний будинок, стилізований “під старовину”. Поверхів – від 7 до 10 плюс 2 – під паркінг. На кожному, крім парковки, тільки дві скромні квартири з відкритими басейнами на терасах.
Тож, проникнутися любов’ю до України, чиї зовнішньополітичні інтереси мешканці нового будинку тим чи іншим чином представлятимуть на “міжнародній арені”, їм буде неважко. Зрештою, можна сходити в Історичний музей. Йому в новому будинку під експозиції обіцяють виділити весь перший поверх. Між рестораном і парковкою.