|
Вибачте, знов про вибори.
Вони проходять під таким гаслом.
«Партія регіонів» обіцяє 50000 грн. при народженні третьої дитини! «Наша Україна – Народна Самооборона» менше, але теж обіцяє. Сюди ж зараховуємо БЮТ. Не обіцяють нічого тільки комуністи. Вони вимагають віддати всю владу пролетаріату, забувши спитати останній, чи потрібна вона йому й чи здатен він нею розпорядитися. Як показує практика, влада пролетаріату це коли пісяють повз унітаз, чого так не любив професор Преображеньский. Тож, наразі, влада належить буржуазії, частиною якої, погодьтеся, стали й очільники послідовників Леніна.
Політика давно перетворилася на бізнес. Отримання мандату або посади легко конвертуються у цілком реальні гроші, пільги, можливості впливу.
Я був би «за» обома руками й за 100 000 грн. за першу дитину, якби був переконаний, що її утримання державою відбудеться за кошт тих, хто встиг вхопити колись державну власність (перепрошую - приватизувати). Якщо за кожну дитину платитиме Пінчук-Ахметов-Коломойський-Гайдук-Тарута-Порошенко-Ярославські-Фірташ тощо, то я не проти. Нехай створюють відповідний Фонд й стимулюють у такий спосіб народжуваність. Боюся, що за кожну дитину платитимуть її батьки як мінімум; середній клас в цілому як середній варіант; зрештою виявиться, що платитимуть найбідніші, бо гроші підуть з держбюджету. Але звідки візьмуться ресурси – питання з питань. Український бюджет й так із зусиллями витримує пенсійне навантаження. Кількість пенсіонерів зашкалює, працездатних меншає. Бо народжуваність скорочується.
Чи можна 50 000 гривень стимулювати народжуваність? Так. Пролетаріату. Бо йому теж хочеться жити й їсти. А ще гроші потрібні алкоголікам та наркоманам. І малоосвіченим. Хто кого народить й виховає – питання риторичне.
Чи не було б доцільніше стимулювати зростання середнього класу, як найбільш продуктивної частини населення, бо здорова, забезпечена та освічена дитина має більше шансів народитися у забезпечених батьків? Середній клас не проситиме у держави підтримки. Він сам забезпечить і себе і дитину. І навіть не одну. Цей середній клас, який народжується всупереч різним перешкодам, просить державу не заважати йому.
Так для кого популізм про шалені виплати при народженні дитини чи збільшення мінімальної зарплати до 2200 грн.?
Дешевий трюк і не більше.
Ви подивіться на усю передвиборну маячню: заздалегідь усі розкидаються мільйонами гривень.
А що реально потрібно? Дешеві та довготермінові кредити. Пільгове оподаткування для малого бізнесу років на 5 від початку діяльності за умови реального виробництва. Відкритий фондовий ринок з метою акумулювати вільні гроші населення. Спрощена дозвільна система. Прозорі зарплати.
Прості речі, які нівелюють необхідність обіцяти перед виборами золоті гори пролетаріату. Прості речі, які дозволять мати і приріст населення й забезпечення пенсіонерів і зростання виробництва. Середній клас здатен дати собі раду. Незалежно від того, працює він на заході, сході, півночі, півдні або центрі України. Не вірите? А ви поїдьте та спитайте. |