Нині  проведення дострокових виборів не є дивом для Європи.  Розпуск парламенту у світі країн звична річ. Лише за чотири останні роки у світі  більше двадцяти разів переобирали парламент достроково.  Однак для східної Європи, а особливо України, такий досвід новий – ні суспільство, ні політична еліта, а тим паче законодавство виявилися не готовими. А відтак маємо чотири укази президента, постійні чвари між політичними силами та різне тлумачення основного закону.

Якщо фантом дострокових виборів в Україні блукає давно, то дві європейські країни теж вирішили дочасно змінити розстановку сил у парламенті.
Лейбористська партія готує дострокові вибори у Великій Британії. Вони можуть відбутися  вже у жовтні цього року. Про це пише впливова британська газета "Таймс" з посиланням на лідерів  партії.  Рівень до лейбористів почав зростати, а тому партія хоча скористатися цим моментом.  Кажуть, глава кабміну Ґордон Браун вже віддав наказ провести перевірку партійної організації та почати шукати  кошти на підготовку до дочасних виборів цієї осені. Партія почала перемовини з основними спонсорами та банкірами.

"Можу підтвердити, що партію сповістили про дострокові  вибори, які можуть відбутися вже цієї осені, – пояснює віце-глава Лейбористської партії Мартін Салтер, позбавляючи скептиків сумнівів, щодо можливості зміни розстановки сил у парламенті.

Ґордон Браун не гає часу. Після приходу до влади нового прем’єр-міністра рейтинг партії вперше за два роки  поповз вгору. До того ж це неабиякий шанс послабити позиції лідера консерваторів Девіда Камерона.
Найголовніші проблеми для лейбористів – пошук коштів та кваліфікованих працівників, які знаються на політиці. "Фінанси поки, що партія не отримала, однак нині ведуться активні  переговори про позики, а  зі спонсорами – про виділення коштів, які вони планували  надати наступного року вже  цієї осені, – кажуть представники Лейбористської партії. А от з персоналом ситуація важча – у стислі терміни потрібно знайти  людей зі вмінням роботи у виборчій кампанії.
Якщо все піде по розробленому плану, пункти якого поступово, нібито випадково дізнається громадськість, Браун може оголосити про проведення дострокових виборів на конференції Лейбористської партії. Тоді британцям до виборчих урн доведеться йти 18 жовтня. Якщо він витримає паузу, дочекається відповідної конференції Консервативної партії,  вибори  можуть пройти 25 жовтня.

Подібний фантом дочасних виборів примандрував і до Польщі. Там після перемоги братів Качинських на президентських та парламентських виборах в країні так і не настала політична стабільність. Правляча партія "Право та Справедливість" постійно свариться зі своїми партнерами по коаліції. Каменем спотикання знову, як і то рік, став  вже екс-віце-прем’єр Анджей Леппер. Цього  разу його запідозрили у причетності до корупційного скандалу. Його найближчих працівників заарештували за хабарництво. Качинські  відправили віце-прем’єра Леппера у відставка. Його ж партія "Самооборона"  залишила правлячу коаліцію. До того, ж опозиція у польському парламенті, за словами самого прем’єра Качинського,  надто агресивна, щоб уникнути проведення дострокових виборів. Опозиційна  парламентська фракція "Ліві та демократи" 10 липня внесла  у парламент Польщі  пропозицію про саморозпуск та проведення дострокових виборів. Однак політична криза, на відміну від української, так і не переросла у багатоденні суперечки. Польські депутати  пішли на канікули, щоб у спокійній обстановці поміркувати про майбутній розвиток подій.

Правлячій партії "Право та Справедливість" відпочинок пішов на користь. Польська газета Nasz Dziennik дізналися про таємні плани партії.  На першому ж засіданні парламенту після канікул – 22 серпня депутати ухвалять рішення про саморозпуск. Прем’єр-міністр Ярослав Качинський оголосить про проведення дострокових виборів, як і в Україні,  30 вересня. Владі навряд чи доведеться видавати численні укази, аби дочасні вибори відбулися.
Фантом дострокових виборів випробовує політичну систему на стійкість та демократію. За гарної нормативно-правової бази дострокові вибори відбуваються без зайвих труднощів. А політичні сили витрачають час на агітацію, а не на оцінку правомірності дій тої чи іншої політичної сили.

Фантом вибирає країни не випадково. Його прихід спонукають самі політики. Зазвичай парламентарії – саме з правлячої коаліції. У випадку з Україною – правляча коаліція хотіла більшого ніж дозволено законом та повну концентрацію влади у своїх руках. Відтак і опозиція, і президент змушені були відповідно реагувати. У Великій Британії – позиції лейбористів, які нині при владі, значно похитнулися за прем’єрства Тоні Блера. Політикою лейбористів у парламенті не задоволені самі британці. Вдала рокіровка Блер-Браун, знову почала піднімати рейтинги партії, що дає надію лейбористам міцніше закріпити свої позиції після дострокових виборів. У Польщі  від самого початку коаліція "Право та Справедливості", "Самооборони" та "Ліги польських сімей" була надто хиткою. Її розвал був питанням часу – позиції партій у низці внутрішніх та зовнішніх питань різняться. Чвари у правлячій коаліції рано чи пізно призвели б до дострокових виборів. У всіх трьох випадках сторони не змогли або просто не захотіли знаходити компроміси, що спричинило проведення дострокових виборів. Уміння домовлятися – це велика політика, за правилами якої під силу грати не всім.