Сумно, нудно, огидно, зрештою – нецікаво. Власне, всі саме так сприймають дострокове міряння політиків своїми рейтингами. Навіть ті, хто на цьому заробляє (навіть ті, хто на всіх цих революціях озолотився – продавці вудок та спінінгів). Привертає увагу не те, що політики пропонують виборцям (як може цікавити повна відсутність чогось?). А те, які мотиви в людей голосувати чи то ні (що рівнозначно).
Тих, хто віддасть свій голос за покликом серця, від щирої любові чи рештків довіри до когось – меншість. На цих виборах простежується інша тенденція: всі всім мстяться. Ну, зрозуміло, що це роблять політики – експерти заявляють про найбільший за весь час рівень антиреклами у вітчизняному медіа-просторі. Але на них самих чекає помста виборців. Розчарування людей через постійну брехню політиків зі всіх таборів – рушійна сила для того, щоб піти до урн та на зло віддати голос опонентові своїх вчорашній кумирів. Чи ще за когось. Чи взагалі не голосувати.
Протестний електорат сьогодні – це не маргінали, а більшість обдуреної країни: президентом разом з Луценком та його дивним списком; Януковичем, що головні свої обіцянки (мова, НАТО, сильні регіони тощо) згадує лише напередодні виборів; про Симоненка, а тим більше Мороза годі й говорити. Найбільш стабільною видається, як це не дивно, радикальна Юлія Володимирівна, втім, її демагогічний запал збуджує все менше людей. Отже, «Ната проти НАТО», ймовірно, зістриже купони з ошуканих регіоналами. Та не вона, а спецпроекти мали б найбільший попит. Невідомо, що спонукало Андрія Данилка відмовитися очолити в образі Вєрки Сердючки епатажний блок «За своїх» - потенційних виборців, котрі зненавиділи усіх політиків, хоч греблю гати. Відверто на цьому ж полі пасеться блок «К.У.Ч.М.А.», але його розкрутка, принаймні нині, надто квола.
Цього разу явка, вочевидь, все ж перевалить за необхідні 50 відсотків. Але якщо так піде далі, то скоро затягнути виборців на дільниці не допоможуть ані багатомільйонні рекламні бюджети, ані навіть мішки з гречкою. Ставлення до виборів як до фарсу – от що може статися незабаром. А поки ж позбавлений фанатизму мислячий виборець у роздумах: як виявити своє ставлення до тих, хто остаточно втратив його довіру: не піти на вибори, проголосувати проти всіх, написати на бюлетені добре відоме всім коротке і сильне слово, або віддати свій голос комусь «по приколу». Особисто я зроблю саме так – я ж звичайна людина… |