Думаю, мало не кожен киянин, простуючи між роботою та домом, помічали на столичних лайтбоксах або великих бігбордах надоптимістичну і вельми винахідливу рекламу з надто розумним для наc задумом. Після прочитання якої довго думаєш, от нашо високі уми написали отакі глибокі слова. Йдеться про соціальну рекламу, а саме ту, що найбільше вражає, винахідливістю, зокрема, особисту мою свідомість. Знайомтеся, це усім відомі написи "Моя Україно..", "Київ - місто квітів", або ж з багатокрапковим кінцем "Києве мій..." Замисел простий як дубові двері. Нічого не треба, вийшов на ґанок мерії, сфотографував тюльпани, прийшов у просторий кабінет, набрав у Word'i зверху "Київ - місто квітів" і шедевр є. Всі радіють, оптимізм аж пре, популяризуємо місто і тащимося самі від себе...

Приходжу додому і думаю, може так і треба? Далі шукаю визначення. Отже: Соціальна реклама — вид комунікації, орієнтований на привернення уваги до життєво важливих проблем суспільства та його моральних цінностей. Призначення соціальної реклами — гуманізація суспільства і формування моральності суспільства. Місія - зміна поведінкової моделі суспільства.

Цікаво, чи змінюють моральність киян подібні лайтбокси? Вважаю, відповідь радше буде - залишають байдужими. Тоді як дивлячись на соціальну рекламу на Заході, дивуєшся від особливої відвертості реклами, яка б'є по мізках, і примушує задумуватись, чи варто бухати перед сіданням за кермо, чи смалити цигарки. У нас соціальна реклама каже, що все рожево-помаранчево, а тому передбачену законодавством рекламну площу для соціального впливу можна "засаджувати квітами". Натомість по Києву всюди усміхнене обличчя мера, якому ті, кому урвався терпець, іноді рихтують усмішку. Нехай віртуально [фото побитого лайтбоксу]

Не скажу, що зовсім не було нічого за всю історію України. Сподобалися кілька суперечливих проектів, які стосувалися засмічення вулиць ("Бережи природу - відпочивай вдома"), наркоманів ("Мамо, чому я урод" - цю рекламу відразу ж в мережі застосували до мера Черновецького, але то окрема історія), "кохаймося" (суперечлива, але резонансна кампанія). Та цих проектів настільки мало, що вони погоди серйозної не зробили. А на телебаченні таких ідей взагалі катма.

Якщо вже братися до пропагування позитивних цінностей, то за розробку влучного слогану чи кампанії треба платити. Ймовірно, чиновникам, які заправляють, рекламним бізнесом, це непосильний тягар. А рекламщики, щоби відпрацювати ліміт соціальних площ, вішають оці "міста квітів" на найнерентабельніших бігбордах. Як от щит на початку Великої кільцевої дороги. Мало того, що київські квіти Черновецького демонструються у спину водіям. Вони ще й гарно замасковані деревами і повернуті в бік кущів. Чудове пропагування моральних цінностей.